Закарпатські мінеральні води: склад, користь та правила вживання
By Andre_Zakarin New Products, Вода
Закарпаття славиться різноманіттям природних мінеральних джерел, вода з яких не поступається за властивостями відомим європейським аналогам. Унікальний геологічний склад та багатовікова історія використання зробили закарпатські води популярними для підтримки здоров’я та лікування.
Ці води містять цінні мінерали (гідрокарбонати, кальцій, магній, натрій тощо) й специфічні компоненти (наприклад, бор, кремній, йод), які зумовлюють їх оздоровчий ефект. Важливо розуміти, як правильно обрати та вживати ту чи іншу воду – щоденно як столову, періодично для профілактики чи курсами при певних захворюваннях.
Нижче розглянемо основні марки закарпатських мінеральних вод (зокрема «Закарпатська Вода», «Поляна Квасова», «Поляна Купіль (5)», «Поляна 8», «Лужанська», «Шаянська», «Плосківська», «Драгівська» та інші), їх хімічний склад, корисні властивості та рекомендації щодо вживання.
Хімічний склад та різновиди закарпатських вод

Більшість закарпатських мінеральних вод належать до гідрокарбонатно-натрієвих (лужних) вод, часто з підвищеним вмістом вуглекислого газу та бору. Це означає, що головними іонами є гідрокарбонат (HCO₃⁻) і натрій (Na⁺), які надають водам лужної реакції та визначають їхню дію як природних антацидів (нейтралізують кислоту). Деякі джерела додатково багаті на хлорид (Cl⁻) – такі води мають хлоридно-гідрокарбонатний натрієвий склад (як, наприклад, «Драгівська»).
Окремі води містять специфічні компоненти: бор (ортоборна кислота) присутній у Поляні Квасовій, Купелі, Плосківській та ін. (до 100–250 мг/л), кремнієва кислота характерна для Шаянської (кремнієва гідрокарбонатна вода), природний йод є у Драгівській (до 1 мг/л). Загальна мінералізація коливається від дуже низької (у столових вод менше 1 г/л) до середньої і високої у лікувальних водах (3–12 г/л і більше).
Наведемо порівняльну таблицю основних вод Закарпаття, їхнього складу та мінералізації:
| Марка води | Тип та мінералізація | Основні іони | Особливості складу |
|---|---|---|---|
| Закарпатська | Столова артезіанська; низька, ~0,1–0,5 г/л (оцін.) | Ca²⁺, Mg²⁺, HCO₃⁻ (низький вміст) | Чиста джерельна вода без газу і добавок; безпечна для щоденного пиття. |
| Поляна Квасова | Лікувально-столова; 6,5–12 г/л | HCO₃⁻ (~4500–8000 мг/л), Na⁺+K⁺ (~1500–3000 мг/л), Cl⁻, бор | Високолужна борна вода (рН > 8); містить бор (100–250 мг/л) та фтор; природна вуглекислота. |
| Поляна Купіль (5) | Лікувально-столова; ~4,5–7,5 г/л | HCO₃⁻ (~3200–5000), Na⁺+K⁺ (~1200–2000), Cl⁻ (150–400) | Борна, слабкогазована; склад близький до фізіологічного розчину, добре відновлює водно-сольовий баланс. |
| Поляна 8 | Лікувально-столова; ~7–11 г/л (найвища в ТМ «Алекс») | HCO₃⁻, Na⁺, Cl⁻ | Аналог Поляни Квасової з дуже високою мінералізацією; виражений солонувато-лужний смак. |
| Лужанська | Лікувально-столова; 2,8–6,5 г/л («Лужанська-4»); до 9 г/л («-7») | HCO₃⁻, Na⁺, бор (+ можливі Cl⁻ сліди) | Лужна борна вода середньої мінералізації; природно газована. Відомі варіанти з різною мінералізацією («Лужанська-4» і «-7»). |
| Шаянська | Лікувально-столова; 2,5–5 г/л | HCO₃⁻, Na⁺ (кремнієва) | Містить метакремнієву кислоту (>50 мг/л); слабкогазована. Кремнієва вода з седативними, протизапальними властивостями. |
| Плосківська | Лікувально-столова; 3,5–7,5 г/л | HCO₃⁻, Na⁺, бор | За складом близька до Поляни Квасової (борна гідрокарбонатна натрієва); сильногазована природно. |
| Драгівська | Лікувально-столова; 4,0–5,5 г/л (до 7 г/л) | HCO₃⁻ (1800–3000), Cl⁻ (800–1200), Na⁺, Ca²⁺ | Хлоридно-гідрокарбонатна натрієва борна вода з йодом (до 1 мг/л); помірно солонувата на смак, насичена CO₂. |
Примітка: Вміст іонів наведено у мг/л; загальна мінералізація – в г/л. Значення можуть коливатись залежно від партії та свердловини.
Як видно з таблиці, столова вода «Закарпатська» має найнижчу мінералізацію і призначена для регулярного пиття без обмежень. Натомість інші води – це лікувально-столові, середньо- та високої мінералізації лужні води, які слід вживати дозовано. Далі розглянемо три основні формати вживання цих вод: для щоденного пиття, для профілактики (лікувально-столова) та курсового лікування певних недуг.
Щоденне вживання як столова вода

Для щоденного вживання потрібна вода з низькою мінералізацією, нейтрального смаку, яка добре втамовує спрагу і підходить для приготування їжі. В асортименті сайту Zakarpatska.com.ua такою є артезіанська вода «Закарпатська» – природна джерельна вода, добута зі свердловини в екологічно чистій місцевості Карпат. Вона проходить кілька ступенів очищення, не втрачаючи природного мінерального складу, не містить штучних домішок чи газу.
Завдяки м’якому збалансованому складу «Закарпатська» придатна для необмеженого щоденного пиття, підтримання водного балансу організму, її можна використовувати і в гарячому, і в холодному вигляді, для чаю чи кави, кулінарії та навіть для дитячого харчування.
Рекомендована норма споживання столової води залежить від потреб людини (в середньому 1,5–2,5 літра на добу). Воду «Закарпатська» можна пити протягом дня за відчуттям спраги. Особливо корисно випивати склянку чистої води зранку натщесерце – це запускає обмін речовин і травлення.
Завдяки природному комплексу мікроелементів (кальцій, магній, гідрокарбонати в невисокій концентрації) ця вода сприяє щоденному надходженню потрібних мікроелементів до організму, не перевантажуючи нирки солями. Вона не має протипоказань – підходить дітям, дорослим, людям похилого віку, і може споживатися тривалий час як альтернатива водопровідній воді.
Варто зазначити, що постійне вживання навіть столової води бажано урізноманітнювати: можна чергувати різні джерела або періодично вживати легкі мінеральні води з різним складом (для природного отримання різних мікроелементів). Однак сильно мінералізовані лікувальні води щодня пити не слід без потреби – про них далі.
Лікувально-столова вода для профілактики та підтримки

Лікувально-столовими називають природні мінеральні води середньої мінералізації (зазвичай до ~8 г/л), які можуть вживатися як для лікування, так і в невеликих кількостях для профілактики. Закарпатські води цього типу – справжня скарбниця здоров’я, адже містять біологічно активні компоненти, що покращують роботу травної системи, обміну речовин і загальний тонус організму.
Профілактичне вживання таких вод означає прийом їх курсами у малих дозах навіть при відсутності гострих захворювань – з метою запобігання розладам, покращення самопочуття, відновлення після стресів чи нездорового харчування.
До лікувально-столових вод Закарпаття належать Поляна Квасова, Поляна Купіль (Поляна “5”), Лужанська, Шаянська, Плосківська, Драгівська та інші середньомінералізовані води. Вони подібні за базовим складом (усі лужні гідрокарбонатні), але мають свої «фішки».
Розглянемо корисні властивості закарпатської води для організму при помірному вживанні:
Нормалізація травлення.
Лужні мінеральні води з Поляни та Сваляви м’яко знижують надмірну кислотність шлункового соку, діють як природні антациди.
Наприклад, «Лужанська» завдяки високому вмісту гідрокарбонатів нейтралізує підвищену кислотність і прибирає симптоми печії, тяжкості, метеоризму. «Поляна Квасова» та «Поляна Купіль» теж ефективні при схильності до кислотного рефлюксу: лужна вода, випита перед їжею, запобігає надмірному виділенню кислоти і тим самим профілактує печію.
До того ж, гідрокарбонати сприяють покращенню роботи підшлункової залози – підсилюють виділення панкреатичних ферментів, жовчі, покращують травлення жирної їжі. При епізодичних розладах (переїдання, похмілля) склянка лужної мінералки швидко приводить шлунок до ладу, природно полегшуючи стан.
Недаремно радять Поляною або Боржомі лікуватися від наслідків святкового застілля – лужна вода знімає інтоксикацію і дискомфорт.
Підтримка обміну речовин.
Мінерали, розчинені у цих водах, корисні для обмінних процесів. Зокрема, бор, що міститься в Поляні та Драгівській, необхідний для ендокринної системи і кісток. Профілактичний прийом борвмісних вод «Поляна Квасова» чи «Плосківська» може сприяти профілактиці остеопорозу (є дані, що Поляна зменшує вимивання кальцію з кісток і підвищує їх міцність). «Драгівська» містить йод, тому корисна для профілактики легкого йододефіциту та підтримки щитоподібної залози.
Загалом лужні води покращують кислотно-лужний баланс організму: знижують метаболічний ацидоз, що буває при переїданні, ожирінні, початковому діабеті. Так, дослідження відзначають, що регулярне вживання лужної мінеральної води допомагає підтримувати нормальний рівень рН і може запобігати розвитку цукрового діабету II типу у схильних осіб.
Для загального детоксу організму ці води теж підходять: вони сприяють виведенню шлаків і токсинів, мають легку сечогінну дію і підтримують роботу печінки та нирок (про що – далі).
Загальне зміцнення та антистрес.
Серед закарпатських вод вирізняється «Шаянська», яка багата метакремнієвою кислотою (кремнієм). Кремній відомий своїм позитивним впливом на сполучну тканину, шкіру, волосся, а також детоксикаційними властивостями.
При профілактичному вживанні Шаянська може мати легкий седативний (заспокійливий) ефект, сприяти покращенню настрою та сну. У санаторній практиці її застосовують навіть для корекції нервових розладів та уповільнення процесів старіння, оскільки кремнієва вода зв’язує та виводить з організму важкі метали, покращує стан шкіри, підвищує еластичність судин.
Отже, помірне пиття Шаянської води (скажімо, по 100–150 мл на день кількома ковтками) може слугувати природним засобом від хронічного стомлення, дратівливості, для підтримки нервової системи.
Як правильно пити лікувально-столові води з профілактичною метою?
Лікарі радять вживати їх окремо від їжі, невеликими порціями. Оптимально – 1–2 склянки на день курсом 2–3 тижні, бажано за призначенням або порадою лікаря. Наприклад, можна випивати по 150 мл лужної води вранці натщесерце і ввечері за 1–2 години після їжі.
Температура води теж має значення: кімнатна або трохи підігріта вода діє делікатніше на шлунок. Якщо ж мета – послабити стілець при схильності до закрепів, можна пити воду охолодженою і більш швидко.
Регулярність – ключ до профілактики: курси по 2–4 тижні 2–3 рази на рік допоможуть підтримувати організм у тонусі. Важливо не перевищувати дозування: лікувально-столові води хоч і можна зрідка пити як столові, але постійне їх споживання без перерв може призвести до надлишку солей або небажаних ефектів. Зокрема, натрієві води у великій кількості можуть сприяти підвищенню тиску чи набрякам у чутливих осіб, тому помірність – запорука користі.
Протипоказання до профілактичного вживання мінімальні, але вони є. Якщо у вас немає діагностованих хвороб, можна пити ці води в малих об’ємах. Однак при схильності до каменів у нирках чи жовчному міхурі слід бути обережним: лужна вода може зрушити дрібні камінці.
Також людям з тяжкою гіпертензією слід обмежувати сильно солоні мінералки (обирати води з меншим вмістом NaCl). Загальне правило – якщо виникає дискомфорт (наприклад, болі в животі) при прийомі води, краще припинити і порадитися з лікарем.
Курсова терапія при конкретних захворюваннях

Найцінніша властивість закарпатських вод – лікувальна дія при ряді хронічних захворювань. У бальнеології давно напрацьовані методики застосування мінеральних вод курсами (зазвичай 3–4 тижні) для лікування органів травлення, обміну речовин, сечовидільної та серцево-судинної систем.
Розглянемо, які води краще підходять при тих чи інших захворюваннях, та як їх пити в рамках лікувального курсу. Важливо: серйозне лікування мінеральними водами слід проводити за рекомендацією лікаря. Нижче наведено узагальнені схеми, що застосовуються в санаторіях і клінічних рекомендаціях.
Захворювання шлунка та кишечника
Для лікування хронічного гастриту (особливо з підвищеною кислотністю), виразкової хвороби шлунка і дванадцятипалої кишки у фазі ремісії і нестійкої ремісії традиційно призначають лужні води Полянського родовища: «Поляна Квасова», «Поляна Купіль», «Лужанська», «Свалява». Вони знижують кислотність шлункового соку, нейтралізуючи надлишкову кислоту та захищаючи слизову від подразнення.
За методиками курортології, при гіперацидному гастриті воду п’ють за 1 годину до їди (щоб до моменту надходження їжі шлунок вже мав знижений рівень кислоти). Доза поступово збільшується: починають зі 100 мл на прийом 2–3 рази на день, через кілька днів доводять до 200 мл. Воду вживають теплою (40 °C), без газу, маленькими ковтками. Курс – 3–4 тижні, двічі на рік. Така схема сприяє загоєнню виразкових уражень, зменшенню запалення і нормалізації кислотності.
Зокрема, «Поляна Купіль» ефективна при неускладненій виразці шлунка і ДПК – вона зменшує біль, прискорює рубцювання виразки. Протипоказано проводити таке лікування у фазі загострення виразки або гастриту (потрібно дочекатися стихання процесу).
При гастриті зі зниженою кислотністю (гіпоацидному) або при атрофічному гастриті може також призначатися Поляна або Лужанська, але схема інша: воду п’ють через 20–30 хвилин після їжі по 100–150 мл, невеликими ковтками. Це стимулює секрецію, покращує травлення і усуває відчуття важкості.
Гастроезофагеальна рефлюксна хвороба (ГЕРХ) та печія також добре піддаються корекції мінеральними водами. При схильності до печії рекомендують курс Поляни Квасової або Лужанської: 100–150 мл теплої води за 30–45 хв перед їжею 3 рази на день.
Лужна вода, як зазначалося, нейтралізує кислоту і знімає відчуття печії вже через 5–10 хвилин після вживання. Для стійкого ефекту курс продовжують ~1 місяць. Якщо печія виникла гостро (наприклад, після жирної їжі), можна разово випити 100 мл невеличкими ковтками між прийомами їжі. Це безпечна альтернатива аптечним антацидам.
При синдромі подразненого кишечника (СПК) та хронічних колітах різного типу також застосовують закарпатські води, але з урахуванням симптомів. Якщо переважають закрепи, найкраще підходять Поляна Купіль, Шаянська або Лужанська-7 (більш мінералізована): вони мають послаблюючий ефект.
Воду п’ють прохолодною (кімнатної температури або трохи холодніше), швидкими ковтками по 200–250 мл, 3–5 разів на день, за ~40 хв до їди. Швидке випивання великої дози діє як проносне за рахунок стимуляції перистальтики. Курс – до 4–6 тижнів, але слід контролювати, щоб не виникало надто рідкого стільця. Якщо в СПК переважають проноси, призначають води м’якшої дії: Лужанська-4,
Шаянська в теплому вигляді. Прийом: 100–150 мл після їжі (через 20 хв) повільними ковтками. Тепла дегазована вода зменшує моторику кишечника і діє закріплююче. Після стабілізації стільця дозу можна збільшити до 200 мл 3 рази на день (за 40 хв до їжі) протягом ще 2 тижнів. Таким чином за ~1 місяць нормалізується робота кишківника. Протипоказано проводити водолікування при гострих колітах, діареї інфекційного генезу чи виразковому коліті в активній фазі.
Хвороби печінки та жовчного міхура
Лікування хронічних гепатитів, холециститів і дискінезій жовчовивідних шляхів – один з профілів курортів Свалявщини. Тут використовують «Поляна Квасова», «Поляна Купіль», «Лужанська», «Драгівська» – всі вони стимулюють жовчовиділення, покращують функцію печінки та мають гепатопротекторний ефект.
Наприклад, при персистуючому (хронічному) гепатиті або жировій дистрофії печінки призначають курс Поляни Купіль: 150–200 мл теплої (≈37 °C) негазованої води за 40–60 хв до їди, тричі на день. Лужна вода покращує відтік жовчі, знижує її густину, сприяє відновленню гепатоцитів. Курс – 4 тижні, двічі на рік. Клінічно у пацієнтів покращуються печінкові проби, зникає відчуття важкості в правому підребер’ї.
При хронічному холециститі без каменів або після перенесеного гепатиту схема аналогічна: теплу Поляну або Лужанську п’ють 3 рази на день до їжі. Важливо пити натщесерце зранку – тоді жовчний міхур рефлекторно скорочується і спорожнюється, що запобігає застою жовчі. Також часто рекомендують проводити тюбажі (сліпе зондування) із мінеральною водою: вранці випити 200 мл теплої води з розчиненою ложечкою сорбіту або Карловарської солі і полежати на боці з грілкою на печінці. Це сприяє посиленому відтоку жовчі. Звісно, такі процедури роблять під наглядом лікаря.
Дискінезія жовчовивідних шляхів (ДЖВШ) за гіпертонічним типом (спазм жовчного міхура) лікується теплими слабомінералізованими водами – Шаянська, Лужанська-4. Їх п’ють повільно, малими ковтками, по 150 мл 3 рази на день за 30–40 хв до їди, курс 4–6 тижнів.
Вода знімає спазм Одді, покращує відтік жовчі, тим самим усуває болі. При гіпотонічній формі ДЖВШ (атонія міхура) навпаки корисні холодні газовані води високої мінералізації – наприклад, Солені води типу Єсентуки. Із закарпатських можна спробувати більш мінералізовану Лужанську-7 прохолодною, по 200–250 мл за 1–1,5 год до їжі, великими ковтками (щоб “струснути” міхур). Але такі нюанси потребують індивідуального підбору.
Важливо: жовчнокам’яну хворобу лікувати водами можна тільки якщо камені дрібні та не блокують протоки. У санаторіях використовують Поляна Купіль чи Шаянську для розрідження жовчі та попередження утворення нових конкрементів. Але якщо є камені >5 мм або часті коліки – протипоказано пити багато мінералки, щоб не спровокувати рух каменя. Гострий холецистит, холангіт – теж протипоказання для курсу.
Підшлункова залоза та обмін речовин
При хронічному панкреатиті (поза загостренням) закарпатські води значно покращують стан, що підтверджено досвідом Моршинського (Трускавецького) інституту та Свалявської лікарні.
Рекомендовані «Поляна Квасова», «Поляна Купіль», «Лужанська». Їх прийом стимулює секрецію бікарбонатів підшлункової залози, поліпшує ферментативну функцію і зменшує ризик загострень. Схема: 100–150 мл теплої негазованої води через 1–1,5 години після їжі, 3 рази на день.
Саме після їжі, щоб не стимулювати передчасно виділення соків, а радше полегшити травлення вже з’їденого. Курс – 3 тижні. Такий підхід (застосовується, наприклад, у санаторії “Квітка Полонини”) дає стійку ремісію: пацієнти відзначають зменшення диспепсії, нормалізацію стільця. Протипоказано пити мінеральну воду у гострій фазі панкреатиту – спочатку потрібен повний спокій для залози.
Цукровий діабет (II тип, легкий) та стани ожиріння чудово піддаються бальнеотерапії лужними водами. «Драгівська» і «Поляна Квасова» рекомендовані як засоби для покращення вуглеводного і ліпідного обміну. Вони зменшують явища ацидозу при діабеті, сприяють кращому засвоєнню глюкози клітинами. Приміром, у діабетиків II типу після 2–3 тижнів прийому Поляни (200 мл за 45 хв до їди, тричі на день) часто спостерігається зниження рівня цукру в крові і ваги.
Механізм дії: гідрокарбонати знижують кислий фон організму, активують обмін речовин; магній і кальцій у воді покращують чутливість тканин до інсуліну. Крім того, майже всі закарпатські мінеральні води мають м’який сечогінний ефект, що важливо при метаболічному синдромі (виводиться надлишок рідини, знижується артеріальний тиск).
У санаторіях Поляни діабетикам призначають комбіновано: пиття мінеральної води + дієта + фізкультура, що в комплексі дає значне покращення компенсації діабету. Протипоказанням є важкий декомпенсований діабет з ускладненнями – в таких випадках бальнеотерапія проводиться з обережністю.
Нирки та сечовивідні шляхи
Лужні гідрокарбонатні води впливають і на сечову систему: зрушують рН сечі в лужний бік, зменшуючи утворення каменів. У Закарпатті є навіть спеціалізовані води для нирок – «Лужанська» і «Драгівська».
При хронічному пієлонефриті в стадії ремісії, хронічному циститі корисна Лужанська-4: вона має помірну сечогінну і навіть антисептичну дію на сечові шляхи. Рекомендують пити по 150–200 мл теплої води 2–3 рази на день між прийомами їжі.
Це своєрідне “промивання” нирок натуральним лужним розчином, що ускладнює розмноження бактерій і вимиває дрібні кристали солей. Додатково, підлужнення сечі попереджає випадіння сечової кислоти і утворення уратних каменів. Курс – 2–3 тижні, повторювати 2 рази на рік. Під час курсу бажано контролювати аналіз сечі; якщо з’являється каламутність (вихід солей) – це нормально, але за наявності вираженої бактеріурії спочатку варто пролікувати інфекцію.
При сечокам’яній хворобі (уратні або оксалатні камені) часто призначають Драгівську воду. Завдяки високому вмісту гідрокарбонатів і достатньому вмісту кальцію вона розчиняє сечову кислоту та зменшує ризик утворення уратів. Йод і бор в цій воді також можуть сприятливо впливати на обмін речовин, пов’язаний з утворенням каменів.
Стандартна схема: 150 мл Драгівської кімнатної температури 3 рази на день за 30 хв до їди, курс 4 тижні. За цей час нерідко дрібні камінці (<5 мм) і пісок вимиваються із нирок – пацієнти відзначають їх вихід з сечею.
Застереження: якщо камені великі або є ниркова коліка – лікування водою протипоказане, це може погіршити ситуацію. Також не можна пити мінералку при гострому загостренні пієлонефриту.
Серцево-судинна і нервова система
Хоча мінеральні води перш за все діють на травлення та обмін, непрямий позитивний ефект спостерігається і для серця, судин та нервів. Зокрема, закарпатська «Шаянська» вода, як вже згадувалось, містить кремній і має седативні властивості. Її застосовують при легкій гіпертонічній хворобі, нейроциркуляторній дистонії, хронічному стресі.
Кремнієві води здатні покращувати еластичність судин і навіть знижувати рівень холестерину при тривалому вживанні. Тому в санаторії “Шаян” такі води включають в програми реабілітації після гіпертонічних кризів чи для пацієнтів із ІХС (ішемічною хворобою серця) у стабільному стані. Зазвичай призначають 100 мл теплої Шаянської води 2 рази на день (вранці та ввечері) повільно пити протягом 4 тижнів.
Пацієнти відзначають нормалізацію тиску, покращення сну, зменшення головного болю. Безумовно, при тяжкій серцевій недостатності або аритміях таке лікування не проводять (протипоказано), але при легких формах – ефект сприятливий.
Для нервової системи загалом корисні згадані властивості кремнію та магнію у водах. Магній (хоч його вміст у закарпатських водах невеликий, <50 мг/л) у поєднанні з бором чинить заспокійливу дію. Тому люди, які курсують Поляною чи Шаянською, нерідко помічають покращення настрою, зниження тривожності. Води з цієї місцевості рекомендують навіть для реабілітації після COVID-19, оскільки вони допомагають відновити загальний тонус, налагодити сон і обмін речовин.
Загальні застереження та висновки

Курсова бальнеотерапія дає найкращі результати під медичним наглядом – в умовах санаторію або хоча б після консультації лікаря. Загальні протипоказання до внутрішнього прийому мінеральних вод: будь-які гострі стани – гастрит, виразка, панкреатит, коліт у стадії загострення; обструкція ШКТ або сечовивідних шляхів; кровотечі в травному тракті; тяжка серцева недостатність; злоякісні новоутворення органів травлення. За наявності таких станів лікування водами відкладають до стабілізації.
На завершення слід підкреслити: закарпатські мінеральні води – це природний скарб, який при вмілій використанні підтримує здоров’я нації.
Правильно підібрана вода може стати і щоденним джерелом цілющої вологи, і профілактичним “ліками”, і частиною комплексної терапії хронічних хвороб.
Головне – вживати свідомо, дотримуючись рекомендацій щодо доз і часу прийому, та опираючись на офіційні джерела і поради лікарів. Закарпатські води сертифіковані і відповідають стандартам якості, а багаторічний досвід Моршинського інституту курортології підтверджує їх ефективність.
Отже, пиймо на здоров’я, адже «Здорова вода – здорова нація»!
